"Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає". (Біблія, Пс.13:2)
Я просто не знаю: що, Боже, сказати...
Та чую Твій голос: не можна мовчати!
О, Боже, дай Слово від Тебе в уста.
Ти бачиш, як мучиться наша земля.
"Невже Я бажаю, щоб хтось з вас загинув?
Та хто у потребах до Мене полинув?
Де люди шукають рятунку? В Мені? -
В вакцинах, у людях...і тонуть в грісі.
А Я Свого Сина на землю послав,
І Він на хресті кров невинну пролляв
За людські гріхи. Хто покаятись йде?
Не знають, це суд Мій на Землю гряде!?
А Я закликаю й чекаю, чекаю.
Не хочу, щоб хтось йшов у ад, а до раю!
Усі відвернулись, байдужі. Чому?
Вам любо й приємно лишатись в гріху?"
В Ісусі Христі є ваш мир і прощення.
Зазнайство відкиньте, одіньте смирення.
О земле, покайся! За гріх гряде суд.
Спаситель бажає звільнить тебе з пут.
"3.Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинцям, нема ні одного!..
4.Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його…
5.Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
6.Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому." (Пс.13:3-6)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мотив сердца (самокритика) - Тамара Локшина Этот стих о внутренней борьбе. Хоть и слышишь часто, что хвала - не отрава, но зачастую именно этим она и является. Не потому, что это плохо, а по тому, как мы к этому относимся. Когда мы подвергаемся славе и похвале со стороны других, стоит лишь перевести фокус своих стараний со Христа,.. и ты в ловушке.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n